Із досвіду роботи

Опис досвіду по науково-методичній темі 

«Вико­ристання інтерактивних методів навчання

 на уроках читання в початковій школі. 

Формування навичок оптима­льного читання»

   Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який би відповідав міжнародним стандартам.

    Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдсь­ких цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підхо­дом до організації навчально-виховного процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Хочеться, щоб кожна дитина розвивалася всебічно, і якщо в ній «дрімає» якийсь талант, то треба , щоб він розкривався на користь їй та іншим. Адже видатний педагог В.О.Сухомлинський мудро підкреслив, що, виряджаючи дитину до школи, кожна мати вірить у те, що справжній учитель побачить у дитині щось таке, чого не бачить вона, і буде розвивати помічені здібності.

    Саме через призму особистісно орієнтованих техноло­гій я розглядаю проблему інтерактивного навчання мо­лодших школярів читання. На мою думку, формування особистості та її становлення відбувається в процесі на­вчання, коли дотримуються певних умов:

·        створення позитивного настрою на навчання;

·        відчуття рівного серед рівних;

·        забезпечення позитивної атмосфери у дитячому ко­лективі для досягнення спільних ідей;

·        можливість вільно висловити свою думку і вислу­хати свого товариша;

·     вчитель не є засобом «похвали і покарання», а дру­гом, порадником, старшим наставником.

  Завдяки інтерактивному навчанню учень стає актив­ним учасником навчального процесу. Уроки повинні базуватися на співпраці, взаємонавчанні:

вчитель-учень,учень-учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання.

  Слово інтерактив переклад з англійської inter- взаємний, act – діяти.

 Інтерактивні методи навчання активно розробляються останнім часом. Завдяки покладеними в їх суть самостійній діяльності та груповій взаємодії, вони можуть бути корисними та перспективними як для вчителя, так і для учнів.

Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

      Разом з дітьми я моделюю життєві ситуації, вико­ристовую рольові ігри, спонукаю школярів до спіль­ного розв’язання проблеми на основі аналізу відповід­ної навчальної ситуації. На таких уроках виключа­ється домінування одного учасника навчального про­цесу над іншими, однієї думки над іншою. Вчу їх бути демократичними, критично мислити, приймати обґру­нтовані рішення.

    Застосування інтерактивного навчання на уроках читання здійснюю шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, Що сприяють навчанню учнів уміння дискутувати.

    Наводжу приклади найбільш уживаних методів при фронтальній формі організації навчальної діяльності: «Мікрофон», «Мозковий штурм» (Мозкова атака), «Навчаючи – вчуся», «Ажурна пилка».

    При кооперативній формі навчання застосовую роботу в парах («Обличчям до обличчя», «Один – удвох – усі разом», «Акваріум»),роботу в малих групах («Два – чотири – усі разом», ротаційне трійки).

Технологія «Мікрофон»

  Технологія «Мікрофон» надає можливість кожному учневі сказати щось швидко, по черзі відповідати на запитання, висловлюючи свою думку чи позицію.

   За даною технологією організовую роботу так:

·        ставлю запитання класу;

·        пропоную говорити в мікрофон, передаючи його один одному по черзі (говорити треба швидко й лаконічно);

·        подані відповіді не коментую і не оцінюю.

    

Технологія «Мозкова атака»

  Цікаве походження цього терміну. Це було під час російсько-японської війни. Торпеди ворога один за одним топили російські кораблі. Тоді капітан крейсера скомандував зібратися на палубі всьому екіпажу і звернувся до всіх із запитанням: «Як врятувати корабель від торпеди?». Старші офіцери пропонували інженерні рішення, але вони не давали бажаного результату. І тоді юнга сказав: «Якби надіти на корабель шапку-невидимку, щоб ворожі торпеди його не побачили…». Це наївне, на перший погляд , рішення дало поштовх для інженерної думку.

  На уроці «мозкову атаку» використовую під час вивчення нового матеріалу при розв’язання проблемних завдань і ситуацій.

Технологія «Метод Прес»

    Технологію «Метод Прес» я використовую при обго­воренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно знайти і чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється.

    Цей метод навчає учнів виробляти й формувати аргу­менти, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

Технологія «Карусель»

Варіант кооперативного навчання «Карусель» найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами.

    Технологію «Карусель» застосовую:

·        для обговорення будь-якої проблеми з протилежної позиції;

·        для збирання інформації з будь-якої теми;

·        для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад: термінів, віршів);

·        для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

       Перший варіант учнів – нерухоме коло, а другий варіант – рухоме коло. Мета «рухомих» учнів: пройти все коло, виконуючи поставлене завдання (перевірити вірш, попрацювати з скоромовкою, лічилкою, чистомовкою, вправи на розчитування).

Робота в парах

    Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи в малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірка знань.

     За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім висловлювати свої думки перед класом.

     На уроках читання при роботі в парах даю учням такі завдання:

·        читання в парі «драбинкою»;

·        підготуватися до читання в особах, інсценізації;

·        запитати один в одного про значення слів, висловів;

·        висловити своє міркування щодо змісту прочитаного;

·        перевірити вірш напам’ять, правило;

·        поставити один одному запитання.

Робота в групах

    Цей варіант інтерактивного навчання сприяє активному ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

     Учнів об’єдную в групи за бажанням або за рядами. Інколи виготовляю емблеми групи (кораблики, метелики, квітки і т.п.). Кількість учнів у групі 4-6 осіб.

Метод ігрової ситуації

    Цей метод сприяє заохоченню учнів до захопливої діяльності на основі певної ситуації, що розігрується. У зміст ситуації закладено необхідну суму знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти учні. Ігрова ситуація сприяє посиленню емоційно-психологічного стану, збуджує внутрішні стимули до навчальної роботи, знімає напругу, стомленість.

    До ігрової ситуації входять такі методи, як «аналіз конкретної ситуації», «інцидент», «розгляд ділової кореспонденції» тощо.

Формування навичок оптимального читання

    Останнім часом помітно знизився інтерес до читання книги. Багато учнів неохоче і мало читають. Така ситуація викликана рядом причин, в тому числі і соціальних, - спадом інтересу до навчання, великою кількістю інших джерел інформації, розвитком комп’ютерної техніки, телебачення.

    Але головною причиною є відсутність систем формування читацької діяльності школярів, навичок свідомого, оптимального читання.

    Навчити дітей добре читати – одне з найважливіших завдань вчителя. В.О.Сухомлинський зазначав: «Читання – це одне з джерел мислення й розумового розвитку… читання має стати для дитини дуже тонким інструментом оволодіння знаннями й водночас джерелом багатого духовного життя. Погане читання, ніби брудне вікно, крізь яке нічого не видно».

    Читання є основою оволодіння всіма науками, розвитку людського інтелекту. В процесі опанування читанням, пізнавальної діяльності людини за допомогою аналізаторів зору і слуху нагромаджується інформація про об’єктивну реальність властивості об’єктів і предметів. Дітям не легко водночас поєднувати зорове сприйняття букв і вимову звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати своє ставлення до нього.

    В.О.Сухомлинський радив учителям початкових класів: «Навчіть усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати й думаючи читати».

    Читання – дуже складний процес. Його не можна визначити одночасно. Та навчити по-справжньому добре читати не просто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу навчання , володіння ефективними методами й прийомами.

    Техніка мовлення містить такі елементи:

·        дихання – фізіологічна основа мовлення;

·        голос – головний інструмент читця;

·        дикція – чітке вимовляння звуків, складів, слів;

·        орфоепія – правильна літературна вимова.

    У виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, що відповідає темпу усного мовлення і забезпечує сприймання змісту прочитаного.

     На швидкість читання впливає багато факторів:

·        розвиток артикуляційного апарату;

·        постановка дихання;

·        підготовка дитини до читання;

·        кут зору читця;

·        пам'ять;

·        уважність;

·        розвиток антиципації;

·        рівень мовленнєвого розвитку;

·        образ слова (шрифт, чіткість друкування);

·        характер тексту (зміст, його легкість чи складність, цікавий чи нецікавий сюжет);

·        подолання регресії;

·        розвиток логічного мислення.

    Найперше в букварний період вчу дітей утворювати злиття ГП та ПГ , тобто обернені та прямі відкриті склади. Обернений склад ГП читати легко, а прямий ПГ важче. Але систематичне використання променевих таблиць під час вивчення нової букви дає свої результати. Читання стає цікавішим і легшим, коли використовую ігрові ситуації «Зірви пелюстку з ромашки», «Парашутисти», «Сонячні промінчики», «Віяло», «Хлопчик біжить» і т.п.

   Разом з променевими таблицями використовую смужки складів – вертикальні та горизонтальні. А щоб дітям було цікаво, скачемо по «драбинці», «стежинці» разом з Зайчиком-Побігайчиком, Капітошкою, Колобком.

 

   МА  МО  МУ  МИ  МІ  МЕ 

   НА
   ЛА
   ВА
   СА
   КА

    Щоб уникнути повторення учнями по пам’яті складів, вказівка  рухається, змінюючи порядок чи пропускаючи склад.

    Цікавим для дітей є читання слів за стрілочками. Воно розвиває зорове сприймання, увагу, сприяє розвиткові швидкості читання.

     

   Починаючи з букварного періоду , використовую складові таблиці, поступово ускладнюючи їх за змістом.

	а	о	у	и	і	е
м	ма	мо	му	ми	мі	ме
н	на	но	ну	ни	ні	не
в	ва	во	ву	ви	ві	ве
л	ла	ло	лу	ли	лі	ле
с	са	со	су	си	сі	се
к	ка	ко	ку	ки	кі	ке

  Діти легко читають склади, де і зустрічаються невивчені літери. У такому разі використовую допомогу учнів з кращою підготовкою до школи.

    Уроки читання розпочинаю з вправ дихальної гімнастики:

·        «Загаси свічку» (Діти повинні подмухати на уявну свічку, щоб вона згасла);

·        «Троянда» (понюхати троянду, яку ми бачимо на квітнику);

·        «Надуй кульку»;

·        «Пір’їнка», «Кульбабка» (подмухати, щоб злетіла пір’їнка з долоньки чи злетіли парашутики з кульбабки).

   Використовую зорову гімнастику для зняття напруги з очей:

·   «Маятник» (очі рухаються вправо-вліво під рахунок);

·     «Годинникова стрілка» (рух очей по колу);

·     «Закрий очі і рахуй до 10».

    Для розвитку чіткості вимови використовую скоромовки. Але, щоб діти навчилися «швидко мовити», потрібно скоромовку або ж завчити напамять, або ж декілька разів прочитати. Скоромовки поліпшують артикуляцію окремих звуків, тренують органи мовлення. Однак вимова повинна бути чіткою і чистою, без «Проковтування» окремих звуків чи складів.

      Фіолетові заграви

      Фіолетові всі трави.

      Фіолетова ріка

      Фіолетово текла.

      Фіолетовий фломастер

      Був у нашого Федька.

      Миші милом миски мили,

      Миші мило загубили.

      Може, мило в річку впало?

      Може, мило жаба вкрала?

      І маленьких жабенят

      Милить з спинки аж до п’ят.

  Доцільно використовувати скоромовки і при вивченні нової літери. Оскільки, у літературній добірці народної та авторської творчості їх міститься достатньо з багаторазовим використанням певної літери.

    Для фонетичної зарядки використовую чистомовки.

СА-СА-СА – довга у Ліди коса.

СУ-СУ-СУ – сумку їй я піднесу.

     Дітям дуже подобаються чистомовки-добавлянки, загадки-добавлянки.

КЕ-КЕ-КЕ – дам завдання вам …(легке).

ВЕ-ВЕ-ВЕ – селище наше …(Чутове).

ЛЕ-ЛЕ-ЛЕ – широке …(поле).

РЕ-РЕ-РЕ – глибоке …(море).

ЕД-ЕД-ЕД – ой смачний бджолиний …(мед).

ЕМ-ЕМ-ЕМ – у ліс ми …(підем).

ЕН-ЕН-ЕН – гойдає вітер …(клен).

ЕР-ЕР-ЕР – відпочинемо …(тепер).

Все про всіх у лісі знає,

Новини всім повідомляє

Вертлява пташка білобока.

Ви здогадались? Це - …(сорока).

     Дуже важливими  у формуванні швидкого читання є вправи на розширення кута зору. Це вправи з крапками та «Пірамідка».

        

       ЛІ          ТО                  М  *  А    

    КО              ТИК          ЛІ    *  ТО

 ПІВ                    НИК    КВІ    *     ТКА

     Ефективним методом розвитку оперативної пам’яті є зорові і слухові диктанти, розроблені професором І.Т.Федоренком.

      Учні прочитують кожне завдання (рядок) приблизно 3-4 секунди (на рахунок 1.2.3.4). кожний набір зорових диктантів для першого класу складається з трьох слів. Наступний набір ускладнюється, збільшується кількість

знаків у словах, але час не збільшується.

ЛІТО ПОЛЕ СЕЛО

ТРАВА ШКОЛА ВЕЧІР

ЛІСИ КОСИ НЕБО

ДИВО СИЛА ЛУКИ

КВІТИ ЩАСТЯ САДКИ

РОДИНА ВУЛИЦЯ СЕСТРА

  

 При швидкому читанні важливу роль відіграє антиципація (здогадування). У ході читання чітко сприймається текст, що перебуває в зоні ясного бачення. Завдяки периферичному зору частково помічається і текст навколо цієї зони. Читець може здогадуватись, яке слово буде далі і передбачати його. Оце передбачення й називається антиципацією. Розвивати її слід з першого класу.

МА..А,  ПАР..А,  СТ..Л

Діти читають…  .

Мороз скував…  .

     Для розвитку навичок читання використовую різні види читання та ігри.

Читання в парах:

·        «Луна» (сильніший учень читає речення, а слабший те саме речення читає після прослуховування);

·        Гра «Вовк і Заєць» (першим розпочинає читати «заєць» (слабший учень), другим – «вовк», коли «заєць» прочитає 1-2 речення. Гра припиняється, коли «вовк» наздожене «зайця»).

·        читання «драбинкою.

Хорове читання:

·     читання «скоромовкою» (повільно, швидко);

·     Гра «Земля – небо» (по команді «Земля» діти читають хором вголос, «Повітря» - піднімають голову вгору і прибирають вказівку з тексту. «Земля» - відшукують те місце, де читали , продовжують читати);

·     читання «дощиком»:

-         тихо (дощик накрапає);

-         голосніше (більші краплинки падають);

-         голосно (ллє злива);

-         сонечко (дощ перестав);

·        читання «буксиром» або «причепом» (спочатку читає вчитель, а діти – за вчителем. Коли це читання стане зрозумілим, то першим «вагончиком» може бути сильніший учень);

·        читання «бджілкою» (напівголосне читання кожною дитиною). Це читання має і іншу назву – читання «пташиним базаром».

Індивідуальне читання:

·     «п’ятихвилинне читання» (будь-який урок починається з того, що діти читають художню книгу п’ять хвилин). Це читання я використовую з другого класу.

·     Гра «Засічка – Кидок» (по команді «Кидок» всі діти читають напівголосно, після команди «Засічка» зупиняються і помічають останнє слово);

·     «Слідопити» (вибіркове читання) (знайти відповідь на запитання словами із тексту);

·     Гра «Подорожуй» (вибіркове читання) (вчитель читає початок речення, а діти відшукують його і читають кінцівку);

·     читання «ланцюжком» (один за одним);

·     читання «краплинкою» краплинка води зроблена з паперу, кому вона на парту впаде, той і читає);

·     читання-декламація (хто краще прочитає вірш чи текст);

·     читання  в особах;

·     Гра «Торбинка» (діти по команді починають читати текст за 1 хвилину, потім олівчиком роблять помітку, де зупинилися. За другу хвилину починають читати цей самий текст спочатку і позначають останнє слово. Третя хвилина – аналогічно. За кожну хвилину темп читання збільшується на декілька слів, які складаються в уявну торбинку,);

·     Гра «Скороти речення» (діти читають речення і за кожним разом зменшують на одне слово)

Маленька дівчинка читала цікаву книгу.

Дівчинка читала цікаву книгу.

Дівчинка читала книгу.

Дівчинка читала.

    Отже, використовуючи перелічені методи і прийоми роботи, можна вирішити одне з найголовніших завдань початкової школи – навчити учнів свідомому, правильному, виразному та швидкому читанню. Як результат – праця здаватиметься школярам захоплюючим заняттям, а не тягарем; учні охоче беруться за читання, в них пробуджується і наростає пізнавальний інтерес до книги.